Твір на тему хліб всьому голова

  • Хлб усьому голова, так кажуть у нас. Хлбом клянуться, як мям матер, Батьквщини. Тому що хлб це життя, вн вчний, як мати, як Батьквщина.
    Людина вирощу хлб. А хлб вирощу людину. Вихову перевря на зрлсть та мужнсть. це також вчне, як свт. Хлб не можна замнити нчим. Стар люди люблять казати; Хлб це святе. Мабуть, тому, що були на хньому вц роки, коли було слово хлб, але не було самого хлба. ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в свт, раз назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та мякий хлб. Вн може навчити всх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою.
    Хлб це багатство нашо крани. його треба берегти шанувати. Адже так примно бачити на свому стол високу, запашну паляницю. В хорошй родин хлб нколи не буде черствти. Але люди, як не поважають хлб, викидають його, коли вн зачерств. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хлб, перш, нж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережть хлб мрило нашо вихованост, опору нашо духовност.